Щозими в Криму спостерігається катастрофічний стан: житлові будинки, школи, заклади “замерзають” біля холодних батарей, не вистачає електроенергії, газу, тепла. І щороку кримчани ставлять одне запитання: “Хто винен у ситуації, що склалася?” “Кримтеплокомуненерго” та “Кримгаз”, що повинні забезпечувати жителів півострова теплом, указують на ДАТ “Чорноморнафтогаз” — їхній основний постачальник газу та газоконденсату. Щоб розставити всі крапки над “і”, керівництво ДАТ ЧНГ напередодні Нового року зібрало прес-конференцію. До речі, це була перша зустріч нової команди великого підприємства із журналістами.
Створений у 70-і роки “Чорноморнафтогаз”—основа нафтогазового комплексу Криму. Державне акціонерне товариство займається різноманітною діяльністю: проводить пошуково-розвідувальні роботи на шельфах Чорного й Азовського морів, будує морські стаціонарні платформи, кладе трубопроводи, розробляє родовища нафти й газу, займається збереженням видобутих продуктів і транспортуванням споживачам. За ефективністю ведення геологорозвідувальних робіт підприємство посідає перше місце в Україні: у 70% випадків фахівці підприємства знаходять нафто-газопродукти там, де передбачали, тоді як в Україні ефективність становить 20%. Власний технічний флот, 9 морських платформ, 1200 км магістральних газопроводів, плавдок для ремонту суден — матеріально-технічна база “Чорноморнафтогазу” дозволяє плідно працювати. Видобуток газу за рік становить 787 млн. м3, конденсату й нафти — 72 тис. т.
Головним завданням керівництво ДАТ “Чорноморнафтогаз” вважає повне забезпечення Криму найближчим часом газом власного видобутку. Якщо влітку половина видобутого за добу газу накачується в підземне сховище, то взимку власних обсягів не вистачає, попри те, що АРК користується запасами. Щодоби підприємство добуває 2,2 млн. куб. м, іще стільки ж береться зі сховища, 3,6 млн. куб. м надходить від “Харків-трансгазу”, але цього недостатньо для повноцінної роботи котелень Криму.
ДАТ “Чорноморнафтогаз” упевнене, що до 2004 року видобуток газу на півострові збільшиться вдвічі й розпочнеться його постачання в південні регіони України. Залучаючи вітчизняного інвестора — підприємство “Укргазвидобуток” і Керченський суднобудівний завод “Затока” (до речі, ДАТ стало першим українським замовником на заводі, що вже багато років працює тільки на іноземні замовлення), активно ведуться розробка та облаштування нових родовищ в Азовському морі. Не менш перспективний прикерченський шельф Чорного моря, де фахівці підприємства прогнозують наявність великих запасів нафти. Уже наступного року буде пробурено пробну свердловину. Для цього ДАТ налагоджує контакти з можливими інвесторами. В усьому світі лише три країни — США, Норвегія та Бразилія — беруться проводити роботи із глибоководного буріння. Сьогодні налагоджуються зв’язки із Бразилією, на кошти інвесторів планується побудувати 2 бурові плавучі установки, що дозволить прискорити проведення робіт.
Одне з найболючіших питань, які треба вирішити новій команді ДАТ, — одержання коштів, оскільки ДАТ є бюджетним підприємством. Проводити геологорозвідувальні та бурові роботи, здійснювати капітальне будівництво та планові ремонти без грошей неможливо. Тому проблема повернення боргів “Чорноморнафтогазу” залишається найважливішою. Законодавством природний газ визначено як товар, що постачається за 100-відсотковою передоплатою. А ось ДАТ “Чорноморнафтогаз” до кінця 2001 року заборгували й ВАТ “Кримгаз” (14,5 млн. грн.), і АП “Кримтепло-комуненерго” (5,5 млн. грн.), і сімферопольське “Кримтеплокомуненерго” (майже 4 млн. грн.), і ДП “Кримські генеруючі системи” (9 млн. грн.). Якщо з ВАТ “Кримгаз” удалося домовитися про реструктуризацію заборгованості, то з іншими боржниками проблема не вирішується. Очевидно, Міністерство палива й енергетики Криму має сказати своє слово, але це відомство самоусунулося від розв’язання найважливішої для кримчан проблеми. Адже не тільки видобутий ДАТ газ відіграє важливу роль у забезпеченні життєдіяльності автономії, не менш важливі й податки, що сплачує підприємство, — понад 103 млн. грн. за рік до бюджетів усіх рівнів, з-поміж них до кримського — 62 млн. грн.
Гостро стоїть питання й про роботу газотранспортної системи Криму. Основна частина газотранспортної системи перебуває на балансі “Чорноморнафтогазу”, нею управляє єдина диспетчерська служба підприємства. А ось побудований 1999 року газопровід Джанкой — Феодосія — Керч перебуває на балансі “Укртрансгазу” й досі працює за тимчасовою схемою. Газопровід має велике значення для транспортування значних обсягів газу в інші регіони у зв’язку з розвитком видобутку газу в прикерченській зоні. Керівництво підприємства вже зверталося до Кабміну й Президента із проханням розглянути питання, але поки що результатів немає.
Очевидно, що під час розв’язання існуючих проблем ситуація з газопостачанням у Криму може значно поліпшитися і кримчани не мерзнутимуть щозими.
Оксана Микало, кор. “НГ+”
(“Наша газета”, № 1(142), 4 січня 2002 р., с. 14)