У слуханнях взяли участь депутати ВР АРК, члени РМ АРК, перший заступник Голови Меджлісу, народний депутат України Рефат Чубаров, заступник Голови Меджлісу Ремзі Ільясов, члени Президії Меджлісу: Ільмі Умєров – заступник Голови ВР АРК, Надир Бекіров – керівник політико-правового управління Меджлісу і Шевкет Кайбуллаєв – керівник управління Меджлісу щодо зв’язків із громадськими і міжнародними організаціями, засобами масової інформації, а також керівники державних, республіканських і правоохоронних органів, представники громадських організацій, національних громад.
Участь в обговоренні питання про необхідність створення Міжнаціональної Асамблеї Криму прийняли: голова ВР АРК та ініціатор створення Асамблеї Б.Дейч, депутат ВР АРК, голова постійної комісії ВР АРК з міжнаціональних відносин і проблем депортованих громадян М. Арудов, декан філософського факультету ТНУ ім. Вернадського, професор А.Шоркін, депутат ВР АРК А.Черноморов, голова Кримського республіканського фонду “німці Криму” І.Лейсле, голова Кримської республіканської культосвітньої громади кримчаків “Кримчахлар” Ю.Пурім, голова Ради Федерації незалежних профспілок Криму В.Арбузов, голова всекримської організації “Просвіта” С.Савченко, депутати ВР АРК С.Шувайников, Г.Гржибовська і Л.Безазієв. Вони в цілому підтримали ідею створення Асамблеї.
У свою чергу члени Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умєров, Ремзі Ільясов та Рефат Чубаров у своїх виступах висловилися проти запропонованого проекту. “Формальність створення Міжнаціональної Асамблеї Криму виявляється не тільки в консультативно-дорадчому характері даного органу, але й у неузгодженості, а скоріше алогічності між цілями Міжнаціональної Асамблеї Криму і механізмами реалізації її рішень, у першу чергу, з повноваженнями Асамблеї”, – відзначив у своєму виступі заступник голови Меджлісу Ремзі Ільясов. “Крім того, – продовжив він,- для деяких кримських експертів проблеми емігрантів і репатріантів стають тотожними. Тим часом, необхідно враховувати цілий спектр особливих характеристик нашого співтовариства: специфіку історико-політичного процесу, що припускає певні умови формування нової незалежної держави, культурно-історичну специфіку, обумовлену співіснуванням двох культурних парадигм у межах однієї державності, також політичні особливості, що припускають політико-правові наслідки реабілітації і надання статусу корінного народу і, нарешті, політико-економічні особливості кримського сьогодення, що характеризується сталою економічною кон’юнктурою регіону та суттєвими труднощами включення до неї кримських татар, що повертаються. Викликає сумнів механізм прийняття рішень у представленому проекті. У цій ситуації принцип більшості, що декларується у Положенні Міжнаціональної Асамблеї Криму, свідомо заводить у глухий кут. По-перше, як мінімум непропорційністю представництва корінного народу, по-друге, прогнозованою зумовленістю представників ряду національних громад у рішенні та підтримці ініціатив і пропозицій кримських татар”.
На думку члена Президії Меджлісу, заступника голови ВР АРК Ільмі Умєрова, створення Асамблеї не буде сприяти захисту національностей, що проживають у Криму. Більш того, участь кримських татар у роботі даного органу при ВР АРК можливо тільки при одній умові – внесення в статтю 4 Положення підпункту такого характеру: “підтримує прагнення кримськотатарського народу до створення національно-територіальної автономії в складі України”.
Перший заступник Голови Меджлісу, народний депутат України Рефат Чубаров запропонував шукати механізм діалогу влади з усіма громадськими організаціями, підкресливши, що необхідно виключити прийняття рішень голосуванням, а найбільш прийнятною формою бачить – консенсус. Також, Рефат Чубаров вказав на той факт, що для ефективної роботи Асамблеї правова база України недостатня сформована.