23 березня 2003 р.
м. Сімферополь
Початок 21-го століття ознаменувався новою трагічною подією – великомасштабною війною між коаліцією держав на чолі зі Сполученими Штатами та Іраком. Теперішня війна небезпечна ще і тим, що різні політичні сили у світі, переслідуючи власні інтереси, намагаються представити її як зіткнення між Заходом і Сходом або християнством та ісламом, намагаються використати цю війну для розпалення ідеологічної, міжнаціональної, міжконфесіональної і міждержавної ворожнечі.
Ми шкодуємо, що всі зусилля ООН протягом останніх 12-ти років, спрямовані на добровільне роззброювання Іраку і ліквідацію його запасів зброї масового знищення відповідно до численних резолюцій Ради Безпеки, не увінчалися успіхом. Ми також шкодуємо, що рішення про застосування військових санкцій у відношенні Іраку не було прийнято в рамках ООН.
Разом з тим, ми розуміємо, що нинішній режим Іраку систематично проводив політику, що представляє серйозну погрозу для сусідніх держав, нерідко використовував військову силу і заборонені міжнародним співтовариством види озброєнь, включаючи хімічне, для придушення громадянських протестів свого населення, піддавав грубій дискримінації і примусовій асиміляції іракських громадян не арабського походження, у тому числі проводив політику геноциду у відношенні більш ніж двохмільйонного туркменського населення в районі Керкука. На жаль, значна частина світового співтовариства, включаючи ООН, виступаючи проти військових санкцій у відношенні Іраку, у той же час приділяла абсолютно недостатньо уваги проблемі захисту прав людини і цілих етнічних груп в Іраку, залишаючи мільйони людей без належного міжнародного захисту від сваволі режиму цієї країни.
Криваві війни, розв’язані за останні роки іракським режимом проти сусідніх мусульманських держав Ірану і Кувейту, у результаті яких загинуло більш мільйона людей ісламського віросповідання, а також інші злочини диктатора Саддама Хуссейна проти мусульман, у тому числі проти арабських країн, позбавляють цей режим підстави розраховувати для врятування свого режиму на підтримку і солідарність мусульман світу. Тому заклики окремих політиків до деякого “джихаду” у підтримку диктаторського режиму Іраку не мають ніякої моральної чи релігійної підстави. Вважаємо за доречне нагадати, що Сполучені Штати Америки застосовували аналогічні міри для порятунку життя мусульман від злочинних дій режиму С.Милошевича в Югославії.
У зв’язку цим Меджліс кримськотатарського народу з розумінням зустрів рішення Верховної Ради України про напрямок у район воєнних дій спеціального батальйону для надання гуманітарної допомоги населенню у випадку застосування режимом Саддама Хусейна хімічної зброї.
Меджліс кримськотатарського народу виражає надію, що воєнні дії будуть організовані таким чином, щоб завдати найменшої шкоди цивільним об’єктам та мирному населенню, потерпілим буде надана ефективна допомога, а соціально-політичні перетворення, що передбачаються в Іраку після закінчення воєнних дій, виправдають сподівання тих, хто прагне демократії, поваги прав людини, міжнародного миру та безпеки.