На запрошення міжнародної організації Федерального Союзу Національностей Європи (ФСНЄ) голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв здійснив тижневу поїздку до Німеччини, Австрії та Італії, де взяв участь у ряді зустрічей та конференцій, а також у роботі 48-го конгресу ФСНЄ. У складі групи разом з М.Джемілєвим були також професор С.М.Червонная з м.Москви, керівник об’єднання кримських татар м.Москви Е.Кудусов, представник балкарців Расул Джапуєв, ногайців Північного Кавказу – Рамазан Керейтов, карачаївців – Білял Лайпанов, інгушів – Азамат Налгієв, турок-месхетинців – Фуат Пепінов та Чингіз Найманзаде, об’єднання греків Росії – Г.Меланфіді, представник з Татарстану Р.Вахітов та керівник конгресу поляків у Росії Б.Коркмазов.
24 травня в Берліні відбувся семінар щодо проблем депортованих народів та національних меншин колишнього Радянського Союзу, організований Німецьким інститутом міжнародної політики та безпеки та Інститутом тюркології Свободного Берлінського університету. М.Джемілєв виступив на семінарі з доповіддю “Історичний досвід кримськотатарського національного руху та репатріація кримських татар”, а потім відповів на питання учасників семінару і дав інтерв’ю корреспондетам радіо “Свобода” . Великий інтерес учасників семінару викликала також доповідь дослідника Інституту забезпечення миру та запобігання конфліктів Міністерства національної оборони Австрії Мартіна Мелека на тему “Чеченська війна і політика Заходу”, у якій він критикував позицію деяких політиків країн Заходу, які замість підтримки справедливої боротьби чеченців за свою волю, потурають злочинній політиці Росії по геноциду цього народу.
У програму перебування делегації в Берліні (23-25 травня) входило також відвідання Музею європейської культури, де обговорювалося питання щодо проведення днів кримськотатарської культури в Берліні, прийом в Інституті тюркології, де відбулося урочисте вручення директору інституту Барбарі Кельнер-Хайнкеле диплома почесного доктора Карачаєво-Черкеського державного університету, відвідання посольства Туреччини, зустрічі з представниками турецької та кримськотатарської діаспори.
26 травня делегація переїхала з Берліна в Нюрнберг, де під керівництвом професора Гіссенського університету Адольфа Хампеля та професора Франкфуртського університету Рудольфа Грулиха семінар продовжив свою роботу у формі “круглого столу” в громадському центрі “Пиркмайер-Хаус”.
28-31 травня в м.Больцано (Бозен) – центрі Южнотирольського автономного регіону Італії проходив 48-й конгрес Федерального Союзу Національностей Європи, що нараховує 47 дійсних членів, 28 асоційованих членів та 19 членів-кореспондентів з 30-ти європейських країн. Програма конгресу включала розгляд найбільш актуальних питань корінних європейських національностей та національних меншин, прийом до ФСНЄ нових національних організацій і прийняття резолюцій з деяких національних проблем. Голова Меджлісу М.Джемілєв виступив на цьому конгресі з доповіддю, в якій головна увага приділялась проблемі відновлення юридичних прав кримськотатарського народу, як корінного народу Кримського півострова. Він також звернувся з пропозицією провести черговий 49-й конгрес ФСНЄ в Криму.
Кримськотатарська тема звучала також у виступах інших доповідачів. Так президент ФСНЄ Ромені Арквинт у своєму виступі відзначив винятково мирний і демократичний характер кримськотатарського Національного руху, мужність їхніх учасників у протистоянні тоталітарному радянському режиму та значний успіх цього руху у відстоюванні прав свого народу. Професор Бруно Хосп із Південного Тіролю нагадав, що гітлерівська Німеччина в 2-ій Світовій війні за згодою з італійським диктатором Б.Муссоліні збиралася переселити німців Південного Тіролю в Крим, виселивши звідти корінних жителів півострова – кримських татар. “І якби подібне тоді дійсно трапилося, – додав він, – то, напевно, сьогодні южнотирольські німці разом із кримськими татарами боролися б за повернення обох народів на свою історичну батьківщину”.
У ході обговорення проектів резолюцій Голова Меджлісу М.Джемілєв виступив проти прийняття запропонованої російською громадою Естонії резолюції з осудом керівництва Латвії за нібито проведення цією країною антиросійської політики. Він відзначив, що практика Латвії вимагати знання державної мови та введення інституту натуралізації при наданні громадянства своєї країни цілком законні, відповідають загальноєвропейським стандартам і спрямовані не на дискримінацію якихось національностей, а на захист законних державних інтересів Латвії. У результаті голосування проект резолюції з осудом Латвії конгресом був відхилений.
Конгрес прийняв у число членів-кореспондентів ФСНЄ Лігу кримськотатарських жінок та Громаду караїмів Криму. На завершення роботи 48-го конгресу президент ФСНЄ Ромеді Арквінт сповістив, що 49-й конгрес ФСНЄ відбудеться 19-23 травня 2004 року і прийомною стороною буде Меджліс кримськотатарського народу.
1 червня голова Меджлісу з групою делегатів з числа депортованих народів СРСР і проф. С.Червонною прибув у Мюнхен, де відвідав могилу відомого кримськотатарського політичного діяча в еміграції Едіге Киримала і чеченського письменника Абдурахмана Авторханова. Разом із членами, що зустріли делегацію Тюркської Федерації Німеччини і представниками кримськотатарської діаспори на чолі з головою об’єднання кримських татар у Західній Європі Рафетом Каранликом обговорювалось питання перепоховання праху Едіге Киримала на своїй батьківщині в Криму.