Депортація кримських татар – як це було? Частина I

Кожен раз, повертаючись до кривавих сторінок геноциду різних народів, ми запитуємо себе – чому так сталося? Кому і навіщо це було потрібно? Страшний геноцид євреїв Гітлером, штучний геноцид українців голодомором, нечувані «етнічні чистки» кримських татар. Всі ці страшні події об’єднує одне – кожен із цих народів масово нищився, через божевільні державницькі фантазії сильних світу цього. Вочевидь, якщо вони відчували себе «володарями світу», то чому б не «перемалювати» цей світ у «свої кольори». І хоча щоразу ці масштабні криваві проекти зазнавали «поразки», знову і знову знаходилися в історії «вожді», які прагнули їх повторити.

То чому ж все таки це велике лихо торкнулося кримських татар? Чому ця нація враз стала «загрозою» для параноїдального режиму? Всі зібрані на сьогодні історичні документи говорять про те, що формально, приводом для такого жорсткого і жорстокого рішення стала начебто «співпраця» кримських татар із німцями під час війни. По суті, цілу націю було звинувачено у «зраді батьківщини» та виокремлено як «антирадянський елемент». При чому, зовсім не брався до уваги той факт, чи була на момент війни та чи інша родина в Криму, чи переїхала туди згодом, навіть не враховувалася доведена участь на боці військ СРСР. Якщо ти кримський татарин, ти мусів покинути Крим.

Все це свідчить тільки про одне – реальна причина депортації була цинічною та доволі прагматичною – Сталін не хотів мати «нестійку» територію із певним рівнем національної свідомості, яка будь-якої миті могла створити йому непотрібні проблеми. Тож щоб назавжди забути про різні національні «бродіння», чому б не переселити цих людей кудись подалі із Криму, як дешеву робочу силу для досі малорозвіданих земель? Так би мовити – одним пострілом вбити двох зайців. Отже, рішення було прийнято і от-от мало вступити в силу. Для «радянського народу» готувалася офіційна версія, оголошена у постанові № 5859 Про виселення кримських татар із Кримської АРСР в Узбецьку СРС із наступною підставою:

«У період Вітчизняної війни багато кримських татар зрадили Батьківщину, дезертирували із частин Червоної армії, які обороняли Крим, і переходили на бік противника, вступали у сформовані німцями добровольчі татарські військові частини, які боролися проти Червоної армії, в період окупації Криму німецько-фашистськими військами, брали участь у німецьких каральних загонах, кримські татари особливо відзначалися своїми звірячими розправами щодо радянських партизан, а також допомагали німецьким окупантам в справі організації насильницького угону радянських партизан в німецьке рабство та масового винищення радянських людей».

Очевидно, що цей страшний удар одразу заставив замислитися над тим, що ж таке «батьківщина», якщо земля прабатьків стає враз такою недосяжною.

Підготувати та провести настільки масштабне переселення людей – справа складна та тривала навіть для наших реалій, як же тоді так швидко його організували у той час (за 1 місяць)? А відповідь – безжальна і страшна – ніхто не збирався забезпечувати переселенцям жодних «умов» чи «якості життя» і їх втрат ніхто не рахував. Певною «репетицією» для депортації татар із Криму стали виселення з півострова німців та італійців, які проводилися у 1941 та 1942 роках. А вже у травні 1944 року рішення про виселення було прийнято стосовно татар. Щоб провернути цю брутальну акцію в Крим було зігнано чимало силовиків: 5 000 оперативних працівників НКВС та НКДБ СРСР і ще 20 000 бійців внутрішніх військ НКВС. 17 травня у Сімферополь були зігнані вантажні машини та сотні солдат, які заполонили місто. А серед ночі, зганяючи людей з постелі, і 10 хвилин на збір речей, почали звільняти будинок за будинком, місто порожніло… Машини звозили всіх до вокзалу, наповнюючи смердючі вагони, в яких стояв плач і біль за рідним домом.

18 травня Берія відзвітує Сталіну про початок депортації. А вже незабаром, число вивезених людей сягне понад 180 тисяч осіб. 70 залізничних ешелонів по 50 вагонів у кожному, вивезли кримських татар для спецрозселення в Узбецькій СРС, для подальшого використання переселених людей в сільському господарстві і промисловості. Новий звіт ліг на стіл Сталіну – цифри і відсотки, десяткаи тисяч понівечених доль були лише нулями на папері вождя. І йому було мало… Видаються додаткові постанови, які зобов’язують продовжити депортацію до 29 травня. На цей раз, пунктами призначення стають Марійська АРСР, а також Горьковська, Іванівська, Костромська, Молотовська та Свердловська області РРФСР. Людей, які переховуватимуться від виселення, було наказано вважати «бандитськими елементами», внаслідок чого, ще 5989 осіб було заарештовано. Але це вдовольнило Сталіна не на довго, йому спадає на думку, що кримських татар треба вивезти не лише із Криму, а й з території усіх інших районів країни. Республіки було зобов’язано відзвітувати про наявність на їх теренах татар та повідомити про це вищі органи влади. Цькування тривало…

http://cidct.org.ua/uk/deportatsiya-kryimskih-tatar-kak-eto-byilo-chast-ii/