Всім відомо, що однією з важливих особливостей кожного народу є національний одяг, це його господарсько-культурний рівень, а також уклад життя. Найчастіше кримські татари виготовляли свій одяг зі шкіри, вовни, привізних і домотканих тканин.

Кримські татарки дуже ретельно ставилися до прикраси голови. Найчастіше вони ділили волосся на дві половини і заплітали їх у тонкі кіски і відкидали їх на спину. Назар – це поганий і заздрісний погляд, для того, щоб захиститься від нього, вони на косички надягали трикутний талісман, який був красиво оброблений і зі священною молитвою – Сач дуваси.

Найчастіше на голову одягали бордову оксамитову шапочку, яка називається Фес, її вишивали золотом чи сріблом, а іноді шапочку навіть прикрашали дрібними монетами і покривали пластиною з візерунками золотого кольору (фес к’алпагьи). На феску поверх накидали білий довгий шарф (баш марам), який робили з самотканого серпанку і вишивали по краях, цей тонкий шарф покривав задню половину голови і шиї. Хоча всі головні убори жінок дуже різноманітні, не тільки марам і феска, були ще й шал (велика вовняна хустка), Чембер (легка тонка хустка), баш явлук’ (кольорова візерунчаста хустка).

Хоча тут були місцеві відмінності, жіночий одяг мав багато спільного. Кьотен-кольмек – це бавовняні або полотняні сорочки, які були нижче колін і досить широкі. Атер – довгі сукні з широкими рукавами, а також шалвар – кольорові шаровари, які доходили до ступні, а потім зав’язувалися навколо щиколотки шнурком.

Кримські татарки мали гарну хустку, що була з к’афтана або зибин (каптана), який щільно обтягав стан, найчастіше рожевого або малинового кольору, на них був галун срібного або золотого кольору на комірі та грудях. Такий каптан мав вузькі рукави, які внизу застібалися на кілька ґудзиків, їх шили на ваті, щоб стан набирав повноту. Кокюслік – це нагрудник, який нашивали від шиї і до пояса, на нього густо нашивали з верху вниз золоті монети (алтин), від дрібних до великих.

Навколо талії повинен був бути широкий пояс. А поверх каптана надягали коротку шубку (Джубба), яка повинна бути із зеленої чи червоної матерії, по краях оббитої хутром. Крім того, до повсякденного жіночому одязі відносили фартух з ситцевої матерії, який називають оглюк або пештімал.

Кілька видів взуття мали кримські татарки, яку носили по погоді. Серед них сап’янові чобітки (місць), туфлі без задників з гострими носками (папучі), в негоду взували к’атири, закриті зверху наполовину (терлік), шиті золотом красиві туфлі (аяк’к’ап), тапочки (кальчін) і багато інших.