Кримськотатарскьому театру – 100!

27 грудня Кримськотатарський музично-драматичний театр відзначив свій сторічний ювілей.

Ця подія об’єднала, без перебільшення, всю мистецьку еліту не тільки Криму, а й гостей з ближнього та дальнього зарубіжжя. Справді, не одразу пригадаєш святкові заходи, на яких так само були б присутні чотири міністри культури, а бажаючих висловити своє захоплення та подивування творчістю цього уславленого театрального колективу, можливості якого ще не вичерпані і не пізнані до кінця, не було змоги навіть полічити…

Театр відзначав і своє народження, і своє змужніння. У фойє демонструвалася підготовлена Республіканським музеєм мистецтв виставка “Минуле та сучасне кримськотатарського театру”, присвячена творчості майстрів сценічного кримськотатарського мистецтва за період від 1920 – 1930-х років і до сьогодні. На стендах були розміщені фотодокументи та різноманітні публікації про постановки на сцені кримськотатарського театру. Актори вшановували пам’ять тих, хто стояв біля витоків сценічної майстерності, хто підносив її на рівень кращих світових мистецьких зразків. 14 жовтня 1901 року завдяки зусиллям Ісмаїла Гаспринського, міського голови Мустафи-мурзи Давидовича у Бахчисараї був відкритий театр. Але є і більш ранні відомості про те, що театральні постановки відбувалися у палацах кримських правителів першої столиці ханства – місті Солхат (Старий Крим), вони датуються початком XIV – XV століть. Відомий мандрівник епохи середньовічя Евлія Челебі детально описав вистави придворних артистів кримських ханів Мухамеда Гірея II та Іслама Гірея III. Барон де Тот в “Історії кримського ханства” залишив повідомлення про те, як в середині XVIII століття при дворі кримських ханів ставилися в оригіналі п’єси Мольєра.

У 1923 році театр переїхав з Бахчисарая в Сімферополь, в приміщення російського театру ім. М. Горького.

Історія театру невідривно пов’язана з трагічною долею всього кримськотатарського народу: репресіями радянських часів, роками війни, депортацією 18 травня 1944 року…

Наприкінці 80-х кримськотатарський театр переживає своє друге народження. 15 квітня 1990 року першою прем’єрою став спектакль “Арзы кьыз” за п’єсою Ю. Болата у постановці В. Аносова та С. Османова. Завдяки кропіткій праці ентузіастів, зусиллям акторів довоєнного часу відроджувалися театральні традиції, відновлювалася кримськотатарська драматургія, майже повністю втрачена в період депортації. Зараз в репертуарі театру, художнім керівником та директором якого є Білял Білялов, 35 вистав, які складають твори світової класики (Шекспір, Меріме, Пушкін, Гоголь), концертні програми та національні п’єси. За останні роки колектив, неодноразово відзначений нагородами, брав участь у багатьох міжнародних фестивалях. Зі спектаклями артисти побували в Туреччині, Румунії, з концертною програмою виступали у Швейцарії. Згадане – це лише невеличка частка гастрольної панорами колективу, у творчому складі якого близько 80 артистів та музикантів.

Артисти розпочали урочистості показом фрагментів з вистав “Кармен”, “Дубаралы той”, “Макбет”, “Бахчисарайський фонтан”, “Моцарт і Сальєрі”, в яких продемонстрували акторську, хореографічну та вокальну майстерність.

В цей день прийшли привітати колектив театру громадські та культурні діячі столиці Криму, гості з Туреччини, Татарстану, Узбекистану, інших держав, Києва, представники уряду. Міністр культури та мистецтв України Ю. Богуцький зауважив: “Дуже приємно разом з театром відзначати цю подію” На мою думку, є щось символічне у цих двох датах: у 2001 році відзначаємо десятиріччя незалежності нашої держави і сторіччя оновленого, відродженого, єдиного в світі кримськотатарського театру”. Він також наголосив: Крим – невід’ємна частина України, тому мистецтво кримськотатарського колективу – складова усього культурного надбання нашої держави. Зачитавши привітання від Президента України Л. Кучми, запевнив, що Міністерство культури України завжди буде підтримувати творчість цього театру.

Від спілки театральних діячів та Верховної Ради України виступив Л. Танюк: “Мав щастя бути знайомим у 1967 році з Петром Григоренком… Але ніколи не міг подумати, що може виникнути таке потужне кримськотатарське театральне мистецтво. Якщо ви маєте власний театр, ви справді – нація!”

Віце-прем’єр Верховної Ради Криму В. Казарін наголосив: “Напевно, сьогодні буде сказано не все, що потрібно висловити на адресу цього театру. Його професіоналізм – європейського рівня, що змушує по-доброму заздрити цьому колективу. Думаю, що найгарніші актриси Криму працюють саме в цьому театрі. Саме тут один з найкращих симфонічних оркестрів…”

З поздоровленням виступив міністр культури АРК М. Голубєв: “Спектаклі цього театру об’єднують і звеличують!”

Зворушливими були слова ректора Кримського індустріально-педагогічного інституту, академіка Ф. Якубова: “Я ходжу сюди, щоб поговорити з самим собою, набратися сліз… В цьому театрі сліз радості та горя було більше, ніж в усіх театрах Криму разом узятих…”

У святковій атмосфері почесними грамотами, відзнаками уряду були нагороджені численні актори кримськотатарського театру. Із поздоровленнями виступили режисер російського драматичного театру В. Аносов, директор українського музичного театру В. Загурський, директор кримського театру ляльок Б. Азаров, художній керівник ансамблю “Крим” С. Какура та інші. Присутнім зачитували поздоровлення, які надійшли з Нью-Йорка від колишніх артистів, котрі волею долі опинилися за кордоном.

У святковому концерті перед глядачами виступили солісти ансамблю “Крим”, гітарист Е. Ізмайлов, Ф. Мустафаєв, С. Меметов, Л. Чалбашева, у виконанні яких прозвучали кримськотатарські, італійські, українські пісні.

Театральний колектив у постійному пошуку. За словами директора Б. Білялова, театр отримав запрошення наступного року приїхати зі спекталями у Швейцарію, можливо, невдовзі у Барселоні побачать кримськотатарську “Кармен”. Артисти планують брати участь у Шекспірівському фестивалі в Донецьку, який має відбутися в березні.

Побажаємо колективу вирішення всіх творчих та організаційних питань, повних аншлагів, успіху, нових прем’єр!

(“Кримська світлиця”, № 1(762-763), 4 січня 2002 р., с. 12)