Похоронний обряд кримських татар

Значне місце в кримськотатарських традиціях займає народження і смерть. Похоронні обряди яскраво відображають вірність ісламу і деяким стародавніми віруваннями народу. Кримські татари сприймають смерть, як завершення земного життя. Старше покоління тут за життя починає готувати все необхідне для проведення поховального обряду. А саме певну суму грошей для поминок і виконання всіх ритуалів.

Вмираючого не можна залишати одного на передсмертному одрі. Поруч завжди є літні люди, члени сім’ї та родичі. Для обряду запрошують муллу, тобто людину, яка добре знає всі ритуали поховання.

Після того, як людина померла, їй закривають очі і зав’язують щелепу чистою хустинкою. Небіжчика переносять на заздалегідь підготовлене місце (килим на землі покривають матрацом і білим простирадлом). При цьому тіло повністю накривають простирадлом, а зверху оксамитовою або шовковою тканиною, часто зеленого кольору. Обличчя і голова прикривається 4-кутною хусткою з шовку. Найближчі люди сидять коло голови.

На похорон не можна йти вагітній жінці і маленьким дітям, особливо в кімнату з небіжчиком. Також не можна голосно говорити (навіть плакати), їсти, пити, курити і тому подібне. Всі дзеркала в будинку прикривають. Всі жінки повинні принести з собою новий рушник, 2-3 м тканини або гроші.

У дворі готується поминальний обід. Також осторонь, де майже ніхто не ходить, готують місце для обмивання покійного. Його відгороджують від поглядів. Є спеціальна дерев’яна балія для купання, з отвором (тенешір) для стікання брудної води. Потрібно три рушники і часто три обмивальщики. У цей час 3-5 старців читають молитви зовні місця купання. Після цього покійного загортають тричі в саван (білу матерію 15-20 м).

На ношах (табут) небіжчика ставлять на підставку і покривають зеленим покривалом з молитвами. Це покривало несуть з мечеті. Для загального прощення небіжчика кладуть головою на захід. Могилу копають саме в день смерті родичі або наймані люди, яких потрібно обдарувати грошима і нагодувати на кладовищі гарячим обідом.

Якщо людина померла до обіду – потрібно ховати її в той же день, до заходу сонця. Якщо після обіду – вранці наступного дня. Першу лопату із землею наповнюють найближчі, кожен присутній кидає землю на могилу, після чого кладе лопату лицьовою стороною вниз.

Після кладовища всі миють руки і сідають за поминальну трапезу. Поминки влаштовують на 3-й, 7-й, 37-й, 40-й, 52-й дні після похорону, а потім через півроку і рік.