Пісні

Вокально-інструментальна п’єса макам укладає в собі риси сюїти. Крім того, макам – це жанр професійної і народної музики кримських татар, який до сьогодні маловивчений. Знавців цього найдавнішого жанру до сьогодні залишилося дуже мало, зараз він майже зникає. Сам термін «Макам» вживають ще й у значенні «мелодія» і «лад».

На характерним є спів хором для кримсько-татарської народної музики, але іноді, при хорових танцях, манелер виконувалися хором в унісон. Спосіб такого співу змішаний: горловий і грудний. Окремою групою також є пісні, які виконували для танців, наприклад: «К’арасувнин’ дьорт кошесі» (Чотири сторони Карасубазара), «Юксек Мінар» (Високий мінарет) і багато інших.

Рідко перевищував одну октаву діапазон кримсько-татарських народних пісень, але півтора октав він досягає в піснях пізнішого походження. Самостійні інструментальні вступу мають деякі народні пісні, вони правильно витримані в характері пісні і є налаштуванням для співака, наприклад: «Хаста гон’люм» (Душа хвора), «Ер к’асапта» (У кожного м’ясника) та інші. Такого роду інструментальні вступу виконує повний склад ансамблю. Баглами (баг’лама) – це інструментальні відіграші-каденції, які виконують в кінці пісні або ж інтерлюдії в середині. Її вживають найчастіше саме в древніх Макам, це їх частина, що часто має імпровізаційний характер. Найчастіше баглами виповнюється на скрипці, але може виконуватися і на інших інструментах.

 У пісень, які виконували кримські татари, яскраво виражений характер свободи і широти мелодичного розгортання, гнучкості метра і ритму, ладове багатство і багато варіантів.