День національної жалоби у кримських татар

Кримськотатарський народ 18 травня сприймає, як особливий день. Це день скорботи про загиблих в минулому, а також у депортації 1944 року, це заклик об’єднатися в ім’я повернення народу на історичну батьківщину.

Світу 18 травня 1944 відомо, як останній день демографічної політики Росії, яка була спрямована проти кримських татар. З 1783, тобто за весь період, царизм ліквідував державність кримськотатарського народу – Кримське ханство. Вже до 1784 у кримських татар забрали 350 тисяч десятин землі і вигнали з рідних земель понад 300 тисяч осіб.

Але на першій еміграції все не закінчилося, після Кримської війни (1853-56 рр.) Крим зобов’язали покинути ще 200 тисяч осіб. Кримськотатарський народ просто був на межі зникнення. Положення довго не змінювалося, у 30-х роках народ переживав голод, арешти, розкуркулення і розстріли. А попереду були ще випробування, як депортації 18 травня 1944 року. Тільки Декларація Верховної Ради СРСР від 14 листопада 1989 року, після років безправ’я й приниження, ухвалила «визнати незаконними і злочинними репресивні акти проти народів, які зазнали насильницької депортації».

Сьогодні 18 травня – день поминання всіх покійних в еміграції та в місцях депортації. Починають цей день повсюдними молитвами в мечетях (Джамі), будинках і на кладовищах. А завершенням є мітинг народу в Сімферополі.