11.07.2003-У справі Ніязі Гафарова поставлена крапка

У резонансній та галасній справі про убивство співробітниками міліції Ніязі Гафарова, що трапилося в липні 2001 року, нарешті, поставлена крапка. У четвер, 10 липня, у Центральному районному суді Сімферополя був зачитаний вирок звинуваченим в убивстві Ніязі – колишньому оперуповноваженому Київського райвідділу УВС м. Сімферополя Дмитру Голованову та його стажисту – молодшому інспектору-кінологу того ж РВВС Сергію Бойко.
Винність підсудних у пред’явленому обвинуваченні була підтверджена цілком. На підставі ст. 115 ч.1. і ст. 365 ч.3. Кримінального Кодексу України Д. Голованов був засуджений до 14 років позбавлення волі, С. Бойко – на підставі ст. 365 ч.2. – до 3 років позбавлення волі. Після оголошення вироку С. Бойко, який увесь цей час знаходився на волі і навіть більш того – продовжував працювати в міліції, був узятий під варту прямо з залу суду.
Вийшовши з будинку суду, мати Ніязі Гафарова розплакалася. Після двох років судових розглядів убивці її сина, нарешті, одержали по заслугах. Суд, врахувавши всі пом’якшуючі (наявність неповнолітніх дітей) та обтяжуючі (алкогольне сп’яніння при здійсненні злочину) обставини, визначив для Д. Голованова навіть більш суворе покарання, ніж вона очікувала – 14 років замість 12-ти, яких вимагав прокурор.
В голові ніяк не вкладається: як міг люблячий чоловік і батько зовсім крихітної доньки Дмитро Голованов уночі раптом перетворитися в монстра у формі співробітника міліції, знущатися з людини, довести її до розпачу, а потім убити її, захищаючись від ним же викликаної агресії? Не пояснювати ж ці метаморфози “перевертня” однією тільки наявністю алкоголю в крові!
Звертаючись до співробітника міліції, ми шукаємо в нього захисту, як у представника влади, а виходить, закону. Як тепер, коли стали відомі всі жахливі подробиці цього убивства, суспільство повинне відноситися до роботи правоохоронних органів? ..
Навряд чи хтось зі співробітників Київського райвідділу міліції, що чергували в ніч з 11 на 12 липня 2001 року, думав про те, яка трагедія має тут розігратися. Затриманий за підозрою в здійсненні крадіжки Ніязі Гафаров біля години ночі був доставлений у райвідділ. За показниками співробітників міліції, що доставляли Гафарова, підозрюваний поводився спокійно, опору не чинив, агресії не виявляв. Проте , бити його стали відразу ж, як тільки доставили в кабінет чергового опера – Дмитра Голованова. Тут у той же час знаходився його стажист – Сергій Бойко. Допит з “застосуванням недозволених методів дізнання” продовжувався більш двох годин. Завдавши кілька ударів руками й один – ногою, С. Бойко пішов з кабінету. Співробітник міліції залишився один на один з підозрюваним. Захисник родини Гафарових, голова Ліги кримськотатарських юристів “Ініціум” Еміне Авамілєва повідомила, що, відповідно до результатів слідства, Н. Гафарову скували руки наручниками та змушували тримати їх над головою, поки Д. Голованов наносив численні удари по його торсі руками, ногами і табельним “ПМ” з метою одержання признання показань. Пізніше судмедекспертиза знайшла на тілі Ніязі понад 45 ударів, кваліфікованих як побої та катування. В кінці допиту в кабінет Д. Голованова зайшов Сергій Скрипченко, за заявою якого і був затриманий Н. Гафаров. Він, будучи нетверезий, також став бити Гафарова. У той момент у Н. Гафарова в руках з’явився ніж (за версією обвинувачення – зі столу, за версією адвокатів обвинувачуваних – він проніс його із собою). Захищаючись від протиправних дій, він спочатку завдав удару в груди Д. Голованову, а потім – ще три в спину С. Скрипченко. О 3.30 роздався постріл – Д. Голованов в упор вистрілив з табельного “Макарова”. За його словами, “щоб врятувати життя потерпілого” Скрипченко. Слідством встановлено, що Д. Голованов та С. Бойко в момент здійснення злочину знаходилися в стані алкогольного сп’яніння. (За матеріалами обвинувачуваного висновку) )